^^


ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ТА ПОРАДА
Літом 2017 року українська влада заблокувала доступ до багатьох ресурсів РФ на 3 роки. На серверах Яндекса, Майл.ру, та ін. ми зберігали ресурси, які стали тепер недоступні для користувачів. Для повного доступу обходьте блокування!

З повагою, адміністрація сайту
2008-2018
Інформаційно-освітній сайт (Категорія: Персональні сайти)
Гарного Вам настрою і позитивних емоцій. Любові, Віри і Надії!
Для перегляду всіх матеріалів і скачування файлів зареєструйтеся на сайті. Відвідайте форум та пограйте on-line ігри. Чекаємо відгуків у гостьовій книзі.(Інформація і технології, освіта, караоке, поезія, фізика, еротика.) Зареєстрованим-повний доступ!!! Розкажіть про наш сайт вашим друзям. Подайте своє оголошення. Приємного відпочинку.
Українські вірші. Є у нас поети!!! Читайте і насолоджуйтесь.
Україна
• Коли множаться закони і накази, росте число злодіїв і розбійників (Лаоцзи)
• У битвах життя не завжди перемагає найсильніший і найрозумніший.
Cторінка статті «РОЗДУМИ 2015» з категорії 5 «Поезія і вірші»


Ганна Куриляк ВІРШІ, ЗАМАЛЬОВКИ, РОЗДУМИ 2015

Талант у Бога
Взявши я у борг
Вже стільки літ
Не можу повернути…

Ганна Куриляк ВІРШІ, ЗАМАЛЬОВКИ, РОЗДУМИ 2015

Талант у Бога
Взявши я у борг
Вже стільки літ
Не можу повернути…

* * *

Я вас люблю!
О милі серцю люди.
Спасибі вам,що у моїм житті
І тим,хто був,хто є,а чи ще буде
І тим,хто був,хто є,а чи ще буде
Призначений зустрітись на путі…
* * *

Ці дивні маки в збіжжі
Мерехтять.
Якусь у золото приносячи
Чарівність.
Чи претендує це краса
Отак
З насущним хлібом поєднати
Рівність?..
* * *

А верби хвилями кіс,
Як опахалом,
Будять спокій ріки
І небо,що задрімало
У ній.
З-поміж осоки вії довгі
Ріки
Очеретяні заворушились.
Прокинулась річка-
Короткая нічка.
І небо прокинулось,
Ще й сонце послало скупатись,
Прокинулась річка-
Короткая нічка.
І небо прокинулось,
Ще й сонце послало скупатись,
Поніжитися у воді,
Помилуватись-
Отоді вже можна пройматись
Проблемами людства…
Я й собі люблю
Споглядати
За вічністю неперевершеної таїни,
Непримиренний з тим,
Що ми,як неприкаяні,
Залишимось,руйнуючи
Нездоланним бажанням
Привласнити красу Небесну.
І чи зможем
Побачити ще
Її воскреслу?!
* * *

Стрункі осокори
Гострими списами
В небо впираються,хмари лоскочуть,
Ніби й собі разом з ними збираються-
В вічність полинути хочуть.
А,може, настромлюють
Хмару на спис,
Щоб у себе лишити кусочок Вічності,
Бо тут,на Землі,втратили вже
Свій запас міцності?..
* * *

А ми беремо,
Що можемо,
У Матінки-Землі
Не задумуючись,
Не молячись,
Не дякуючи
І не віддаючи…
* * *
Плачуть дахи сльозами
Талого снігу.
Добре було б,
Коли б не плакали
З відчаю ті,
Що живуть під
Дахами отими.
* * *
Пісочний годинник
Стікає життям
Швидкоплинного часу.
Зупиняється.
Зупинити б отак і час
У хвилини щастя…
* * *
На тлі квітки комаха.
П’є нектар.
Зав’яжеться плід.
Утвориться мед.
Хто важливіший:
Квітка яблуні?бджола?
Напевно,в цім суть
Нового життя-
Важливості двох.
* * *
Джміль цілує Квітку.
Різко,але й ніжно.
Вона тремтить,полохливо прогинаючись.
Скільки квіток він іще обцілує?
Он їх скільки у клумбі!
І кожній так потрібен поцілунок Джмеля.
* * *
Ламає Вітер очерету списи-
Свої картини він по річці пише.
У дзеркало ріки на себе задивився-
І недовершеним пейзаж лишився.
* * *
А золота ранета зацвіла
Так пишно і розкішно,
Ніби знала,що то була остання їй весна.
Вона й плодів подарувала рясно
І,ніби,вибачалася завчасно
За ту байдужість людську й ненаситність,
За порожнечу в душах,їхню ницість.
Рубались,корчувалися сади.
І люди зі сльозами йшли сюди,
Щоб попрощатися з домівкою своєю,
З беззахисними хатами,землею.
Садів не стало,ніби й не росли,
Натомість тут бульдозери пройшли.
Зрівняли все.село це сплюндрували!
Коли б хоть щось отут побудували…
Вже десять літ тут царство пустиря!..
* * *
Із стоголосся слів снопи,
Перевеслом об’єднані,
Складаються у копу,
Пізніше –у Книгу Скарбів,
Що не для всіх вона
Прочитаною стане.

Вітер
У капелюхи соняхів Вітер ловить сонячних зайчиків. Він стрімкий і  мінливий. То гойдається на тонкому мереживі павутиння, то виграє на маракасі-маківці, то хмарам спокою не дає. Гонить небом то в одну, то в другу сторону. А, часом, віджене хмару та так нею тріпоне, аж поки вона не заплаче, бідолаха.
А то по морі, як по батуті, стрибає, аж воно з берегів виходить могутніми хвилями. Тішиться Вітер тоді. Коли ж  в хорошому настрої-чеше вербам коси. А інколи зірветься та й впурхне у дупло старої верби. Сховається, ще й розказує їй щось смішне. Вона слухає, трясучись від сміху, поскрипує. Тут він відпочиває і заночувати може. Прокинувшись, шугоне лісом, засурмить чи завиє.
Невгамовний Вітер, непередбачуваний. Спробуй здогадатись,  куди помчить,куди понесеться. Він-вільний. Як думка.  
* * *
Цілу крону тримає стовбур.
Вп’явшись корінням у точку опори-Землю.
Чому ж і ми ЇЇ не тримаємось і свого коріння?
* * *
Яке це диво- Ганна Іванівна Куриляк
Яблуко в долонях.
Довершеність краси-
Червона куля…
Хоча уже і сивина на скронях
Та не збагнути
Істини отої.
Здавалося б банальної,
Простої:
Червона куля яблука в долонях…
* * *
А снігурі, як яблука,
На вітті голім.
Хоч ти їх не сполохай, вітре,
Хай горять.
* * *
Квітує Вишня-наречена Травня.
Весна вітає їх, благословивши
Дощем, пташиним співом,
Музикою грому.
* * *
У пригоршнях зерно…
Крізь пальці проливаються краплини.
А тих зернинах пульсує сила
Потоків вод, енергії землі,
Тепло і світло  сонця,
Любов душі людської.
* * *


ЗИМОВІ ЗАМАЛЬОВКИ (триптих)
*   *   *
За стільки років я таки змогла полюбити зиму.
Цього року зима прийшла якось так тихо, ніби вибачаючись за свій прихід чи за його вимушеність і неминучість. Просто - так має бути.
Я погодилась з її приходом (наче б то від мого бажання залежить бути зимі чи ні).
Так гарно падає сніг.
Тихо. Час ніби зупинився. Все навкруги біле - біле.
Сніг падає, падає, падає.
Підставляєш обличчя під поцілунки сніжинок. Вони обпікають тебе своїм доторком, залишаючи на обличчі крапельки. Може хочуть нагадати мені політ весняних пелюсток чи живильні крапельки літнього дощу?..Кажуть, що були рікою, хмарою, океаном,  калюжою, парою, дощем, крижиною, крапелькою роси, сльозою…моєю.
Я радію. Слухаю розповіді сніжинок.Тиша.
Сніг падає, падає, падає…
Люблю зиму і поцілунки сніжинок. Люблю життя.
*   *   *
Дивлюсь у вікно.
Таке дивне явище цієї зими: падає дощ і перетворюється зразу ж на лід.
Вечір. Світло ліхтаря вихоплює з теміні дерево. Його гілки вкриті льодом, ніби панцером, а зверху ще й снігу натрусило. Казково красиво. Тиша. Інколи подує легкий вітерець. Від подиху його гойднуться віти і, виблискуючи, струшують з себе по кілька сніжинок. А ті мерехтять, зістрибують з гілки на гілку чи аж на землю. Здається, там за вікном вони ще й дзвонять у срібні дзвіночки, і така звучить чарівна музика тиші. Вона звеселяє душу одинокого дерева.
Далеко від дому я відчуваю себе теж тим одиноким деревом, закованим у крижаний панцер. Щулюсь від холоду і слухаю оркестр стрибаючих сніжинок і вітру.
Зима.
*   *   *
Дорога засніжена. Навислі низько хмари придавлюють автобус, бо чому ж тоді він так повільно повзе?
І дерева  обабіч дороги зігнуті під тягарем льоду і снігу. Повитягували свої руки-гілки, ніби просять милостиню, а чи помочі. Хто знає. Дерева зараз так схожі з людьми, що вишикувались з обох сторін дороги та й чекають, коли ж прибуде вже якась допомога?
Ми проходимо, проїжджаємо і, навіть, не помічаємо тих простягнутих  гілок-рук. Ми,  люди, вже так очерствіли, що нічого не бачимо (чи не хочемо бачити, чути, розуміти їхніх благань?) Чого ж хочуть дерева?
Та ми ж і людей не помічаємо з простягнутою рукою. Дуже часто…
Чи ж коли відкриються нам очі і серце, щоб не з гордині. не з жалості допомогти простягнутій руці чи гілці, а з любові і милості?
Зима. Сумно…А обабіч дороги ті, що просять…дерева, люди…  

*   *   *
І у краю моєму
Такому світлому
Чомусь завжди
Бракує світла
Для душі.

*   *   *
Плачуть дахи сльозами
               Талого снігу.
Добре б було,
коли б не плакали з відчаю ті,
що живуть під дахами отими.
 
*   *   *
«Б»
Біло-біло. Біля будинків бродить бомж.  Безрадісне буття, безпросвітне. Бродить, бідолага, бідкається: бутерброда б? Бовваніє брудний бак. Безхатченко буденно бабрається, багор безперервно бере бляклі брили барахла. Безкінечне бороздіння баків.  Бридко? Байдуже. Буває багатство- білі бутерброди. Білий  батон. Браво!  Буде бенкет. Борщику б, буженинки б. Банальне  бажання більшого. Бажання благ.
Безгамірно. Біля будику брама. Бузок. Бруківка біла. Без бруду. Близько баки. Безхатченко біжить. Бо буває боротьба ,бо бомжі боронять «блага» баків. Бо більше баків-більше  баришу,«благ». Боротьба, боротьба, боротьба. Безперервна, брутальна, безжальна.
Більшає безробітних-більшає боротьби, боржників, безхатченків, безбатченків.
Бомжі – барометр благополуччя.

*   *   *
«В»
Вечір. Весело. Витанцьовували вальс. Влас вголос вихвалявся. В Віолетиних волошкових віченьках, відтінених війками, вродливий Влас вигідно виглядав. Відчувалось, вирій Власових витівок, вигадок, варіювань веселив Віолету. Вона вірила всьому: веселості, відвертості, вихвалянням. Він все вигадував, вигукував, виспівував  віртуально всякі вишукані витребеньки. Віолета весело відповідала, вальсуючи. Вустоньки Віолетині всміхалися. Вальс відіграв. Відійшли вбік. Вони впродовж вечора вкупі. Воркують. Витанцьовують. Всміхаються.
Вечір. Весело. Весна.

*   *   *
«С»
Старість. Сповнена смутку, страждань, спогадів, самотності. Старість. Сипне сріблом, спочатку скупо, стишено, спокійно. Скоро самозакохано самозванкою сповзе сивина скронями. Сплив серпень синьоокий сяйвом серпанків. Січнем сивочолим старість стовбичить, серце січе споминами. Спомини…
Софії сімнадцять. Софія серйозна, скромна. Строката сорочка, спідниця ситцева  синіє сіножаттю. Софія сама сіно скосить, сама сушить, сама складає. Сонце сідає сердоліком. Скінчився сьогодні сінокіс. Спочинок. Софія сіла.  Скирти сіна стоять. Славно…Сорока собі скрекоче. Сойка скубеться. Софія спостерігає спідлоба, слухає спів: соловей свиснув сполохано, самотньо, схибити страшиться, співати став, старається.  Стрибунець сюркоче. Сп`янили співи. Сходить сон. Сором`язливо, стиха спускається. Стривожив стук сокири: стук! стук! стук! Стих.
Сон спускається ставком, соснами, стіжками, соняшниками, споришем, спітнілими сорочками.
Серпневі сни солодкі і короткі, як і ночі.
Світає. Сходить сонце. Соловей стрічає схід сонця співом своїм, стихає.
Струджених селян сон скінчився. Сідають снідати. Скромний селянський сніданок: сир, сметана, салат, сало. Смачно! Сінокіс, суєта…
Спомини, спогади. Старість. Сила силенна спогадів! Свіжі, світлі, серпанково-сонячні, смішні, сердечні, справжні. Спалахують, спантеличують, смішать, спростовують, соромлять, стверджують, стережуть, сварять, свідчать… Словом, скрашують скромну старість, сповнену сюрпризів. Смакуйте! Старість-скарбниця спогадів!..

«Ш»
   «ША!»
Шмон у штатах.
Штати - в шорах,
Штатським  - шлик,
Штатам – шолом.
Шугають шулери,
Шушваль на шухері,
Шприцами штурхають,
Шухляди шурхають.
Шерифи шифруються –
Це їх стосується?
-Шнапс – сеньйору.
Шартрез –сеньйорі!
 Шашлик – шлунку
 (шука порятунку?)
Шарф- для шику,
Шик- для балу,
Шлафрок-для дому.
-Шалаву старому!
Шопінг-дамам:
Шмат із шовку-
Шлейф для плаття,
Шуба-обновка,
У шафу шмаття.
Шафі – шашіль.
-Шкода? Не ваше!
Штаба- скарбниці.
Шріт-для рушниці.
Із шибки світло?
Штора на вікна!
На вікна- штора.
Собаці- швора.
Шаланди в море.
Шкот-для шквалу.
Школа-шкету.
Шах для шаха-
Шанс шансону.
-Шніцель Самсону!
Шліф-ученим.
Шрифту-шпальти.
Банальне-шаблону.
Шлюбу-штампи.
Шал-улову!Слова шоу.
ТРОХИ  ЛІРИКИ

Якщо дощем
Омилася душа –  
Ще не відомо:
З щастя,
А чи з горя…

***
В душі цей таємний сполох
Весь час чомусь б’є на сполох.
Цей спалах спокуси споборник,
А сполох душі, як затворник.

***
О любове моя, любове.
О гріховне моє бажання,
О душі поривання ранкове.
Ілюзорне моє чекання.
Ще й прийшла ув осінню пору,
Коли вже міняти щось пізно,
Та знов мене тягнеш угору –    
І разом ідем, і – нарізно…
О любове моя, любове…

***
Ти – моє натхнення,
Ти – моє чекання,
Ти – моє безсоння,
Ти – моє зітхання.


Прийди без запрошення.
Уранці, вдень чи увечері.
Вночі, росою зарошений.
Прийди, а чи вельми прошений?..

***
А в руках волошки сині,
Синь волошок у очах.
Вечорове павутиння
Вже синіє на житах.
Синню краситься стежина,
Синій вечір наступа.
Синя стежка заховала
Нас щасливиху жита.
Ніч поволі загортає
Нас з тобою в пелену.
Очі в тебе сині – знаю ,
Поцілунком їх торкну.

***
Я пам’ятаю, як за руки взявшись,
Ми сонця схід з тобою зустрічали.
А сонце з уст обручки поцілунків знявши
Тоді мене з тобою обвінчало…
***
Прощай, любове, мабуть, назавжди.
А так хотілося сказати: Будь!
А, може, й краще, що не знаєш ти.
От щоб й мені не знать тебе, о, щоб забуть!
Так важко цей святий тягар нести
Й лишити теж не можу, ну хоч плач!
О Боже, зглянься наді мною і прости.
І ти, любове, теж мені пробач…
Прощай...

***
Любове моя ти ясна,
Любове моя зоборонена,
Любове моя невчасна,
Чому мусиш буть захоронена?
Захоронена-скрита від Тебе
Й від людських пересудів, очей.
Залишу я тебе для себе
Ніжним цвітом білих лілей.
Любове моя ти ясна…

***
Пробач, що я була в житті твоїм
Не сонцем, не зорею, так – ніким.
І не полишила і сліду після себе…
Пробач, що завітала я до тебе.
Пробач, що я в життя твоє ввійшла
Не мрією, ні кладом золотим,
Не сонцем, не зорею, так, ніким…
Я не надовго, лиш тимчасовий прихисток знайшла
Біля багаття твого душа моя,
А потім знов лишилася ні з чим…
Пробач, що я була в житті твоїм
Не сонцем, не зорею, так – ніким…

***
Крик мовчання
З уст-пелюсток.
Біль кохання –
Смутку згусток.

***
Самотність. Смуток. Спогад.
Нависла непрохана ніч.
Немудро. Невчасно. Наосліп
Коротко кидає клич.

Безжально-боляче брязкає
Думками далеких днів.
Образ образ  обтрушує
Слізно-солоних слів.
*  *  *

САД
Старий сад. На ньому час і люди лишили свій відбиток. Але він так благально простягає свої руки-віти в небо. Про що благає-просить? У кого? Неба, людей? Такі скалічені, уже мертві, чорні і страшні, наче привиди, стирчать в різні боки сухі гілляки. Аж  моторошно.
Але весною сад зацвів! Цей старий сад зацвів! Та, Боже, як зацвів! Рясно, казково. Яка ж це краса! Молочно-рожеве мережане покривало огорнуло весь сад. Ніби хтось хотів заховати під ним страшні, каліцтвом спотворені, тіла дерев. Люди, побачивши цю красу, зупинялися, милувалися. Потім ще довго оглядалися. Напевно, уявляючи рай. Віти з цвітом тулились, нахиляючись до сухих гілок, чи то цілуючи і радіючи, чи то оплакуючи їх.
Ось про що благав сад, простягаючи руки-віти у небо!..
Краса і уродство. Два світи. Смерть і життя. Дві протилежності. Чи дві необхідності? Вони існують. Єднаються, переплітаючись. Дивують, зворушують, заставляють  задуматись…Про час, життя, вічність…
* * *
Чом згасла усмішка?
Бо ясних днів замало,
Все більше хмарні –
Осінь наступила.

Ні, почуття не згасли.
І погляд не байдужий.
Не холодний,
То лише заморозків перші спроби –
Бо ж осінь вже.

Ні, це не рани слід.
Це ж сонце почало
Раніше вже збиратися за обрій…
Бо ж осінь…

ЧИТАТИ Мовні загадки  Малюнки Ганни Куриляк

Опубліковано: 28.08.2015     Автор: Ганна Іванівна Куриляк         
Оцінка(1) Переглядів: 1169
Категорія: • Поезія і вірші •  Оцінити цю статтю: 
Всього коментарів: 0

На сайті мало коментарів, тому просимо брати активнішу участь в обговоренні.

Наші хіти: Статті●СОЛОНЕ ТІСТО. ЛІПЛЕННЯ. (6135)●●Календар дат та подій (6074)●●Короткий астрономічний календар на 2018-2019 рік (3463)●●Ігри на роздягання. (3024)●●Як зробити сайт популярним? (2931)●●Шукаю роботу (2757)●●Цікаві сайти та корисні посилання (2608)●●Прошивка тв-тюнера. BISS ключі. (2264)●●Файл .htaccess (2067)●●Список безкоштовних конструкторів сайтів. Зробити сайт безкоштовно (2014)●●Ідеал українського виховання (2014)●●МОВНІ ЗАГАДКИ (1930)●●Комп'ютери майбутнього. Пeрсональні комп'ютери (1900)●●Найважливіші історичні дати та події (1758)●●Правила етикету (1744)●●Календар городника на 2018-2019 рік (1668)●●Віртуальні дівчата на робочий стіл (1666)●●Сучасна контрацепція. Запобігання небажаної вагітності. (1629)● Матеріали●Математичні головоломки (4571)● Публікації●Пояс Койпера і Хмара Оорта (4667)●●Українські обереги (легенди) (4591)●●ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з МАЛЮВАННЯ (4354)●●Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (2489)● Сторінки●Навігаційна сторінка (127358)●●Головна (108369)●●ХРИСТОС ВОСКРЕС (7958)●●Гороскопи (2522)●●Логічні ігри (2395)●●Стрілялки (2394)●●Фізика і інформатика (2391)●●З Новим Роком (2339)●●Тести iq (2300)●●Різдво Христове (2280)●●Еротичні ігри (2279)●●Тести iq (продовження) (2238)●●Фотоанонси (2170)●●День незалежності (1611)● Новини●СКРИПТИ ДЛЯ САЙТУ (1815)●●UACMS: Про систему (1607)●



Життя кожної людини – це шлях до самої себе

Надіємось на кращий 2018 рік.
Вітаємо всіх відвідувачів сайту і

бажаємо мирного неба та гарного відпочинку.
(Адміністрація сайту)

НАШ САЙТ БЕЗ РЕКЛАМИ!!! 

Слухайте! Ніби в чарівному сні,
В школі сьогодні сіяють вогні.
Музика тут вже лунає і сміх,
Вечір у школі, вечір для всіх. 

• Щоб овочі швидше зварилися, треба потримати їх попередньо в невеликій кількості підсоленої води.
• Проблема запаху і плям, що важко виводяться на кухонних рушниках вирішується також дуже просто – їх треба на 10-12 годин замочити в кисляку (кислому молоці), потім добре виполоскати і випрати, як зазвичай.
Підтримайте нас, розмістивши нашу кнопку в себе на сайті. Код:
Жарти, анекдоти, висловлювання

Які галузі знань вам подобаються?



 Результати
Відповідей: 22 ♥ Коментарів: 0 Інші опитування

ПОКАЗАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ПОКАЗАТИ РЕЗУЛЬТАТИ

Новини сайту
Несвічівськa ЗОШ Відео.
Випускниця Несвічівської ЗОШ Муха Юлія - чемпіонка Європи 2016 та 2017 року з армреслінгу серед юніорів!!! Відео. ...
час 25.05.2017 / 16:51
Останні новини
ЛУЦЬК УНІВЕРСИТЕТ Факультет інформаційних систем, фізики та математики. Рік заснування: 2015. Історично факультет заснований у 1
час 01.09.2016 / 19:22
Нове на сайті
Жовтень 2017 - стаття Глобальне потепління та ...молоко публікація Деякі окремі події та дати по днях місяцях та роках, С ...
час 27.10.2015 / 14:49
СКРИПТИ ДЛЯ САЙТУ
Тут представлені корисні скрипти для сторінок сайту. Ви можете їх скопіювати.
час 07.08.2015 / 15:00
Всі новини
Матеріали сайту
Україна русифікована надовго?
час 17.06.2018 / 15:42
СВЯТО ВРОЖАЮ
час 08.03.2018 / 13:04
СВЯТО ОСЕНІ
час 07.03.2018 / 22:05
HTML-інформер трансляції інформаційної стрічки на сайті
час 06.03.2018 / 18:19
Церква - духовна міць народу
час 08.02.2018 / 15:09
Всі матеріали
Публікації
Науково-популярно. Наш дім - Сонячна система.
час Вчора / 21:16
Освоєння космосу. Kолонізація Сонячної системи.
час 16.07.2018 / 17:04
Історичний календар
час 31.05.2018 / 15:13
Захист від копіювання контенту сайту
час 28.01.2018 / 23:56
Найближчі зорі до Сонця
час 22.12.2017 / 00:32
Всі публікації
Хто на сайті
Адміністратори: 0
Зареєстровані: 0
Гості: 1
Всього: 1
Список користувачів

Переглядів:
Ваш IP: 54.81.76.247
Підтримайте проект фінансово, перевівши кошти на рахунок 4149497815835899

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА!

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА!

Опитування
Вам подобається наш сайт?
 Результати
Відповідей: 23
Коментарів: 0
Календар
Дата:
Фото
Ви користуєтесь броузером

При передруці та використанні матеріалів САЙТУ на інших ресурсах та публічному представленні, обов'язкове відкрите гіперпосилання на наш сайт (першоджерело) та дозвіл адміністрації.
Сайт працює на UACMS
Eл. почта: vlad1965vlad@ukr.net
Всі права захищені
Несвіч-Городище2-Посада
uacms 2008-2018 || Повідомити адміністрацію
Сторінка згенерована за 0,1133 с. Шаблонізатор: 0,0017 с. Інiціалізація ядра: 0,0128 с. Пам'ять: 8,00Мб./. БД: 19 запитів за 0,0086 с. ( PHP: 92% БД: 8% )
К-сть відвідувачів по країнах.
Україна Google:14.07-04:13 Yahoo: Msn: Yandex:15.07-11:03 Rambler: Aport: Mail.Ru:
Персональний сайт Куриляка Владислава Едуардовича

Д
О
П
О
М
О
Г
А